Засоби мобільного зв’язку використовують для передачі по радіокана-лам інформації (даних, голосу, відео зображення, сигналів управління і сигналі-зації та інше) між комп'ютерами, мережними та іншими спеціалізованими при-строями, телефонами, смартфонами, терміналами, автомобільними радіостанці-ями і раціями. В сучасних системах мобільного зв’язку для комутації каналів зв’язку використовують протоколи доступу з поділом абонентського трафіку за часом Time Division Multiply Access (TDMA), частотою Frequency Division Multiply Access (FDMA), кодовом Code Division Multiply Access (CDMA), а та-кож протоколи з маркерним (поллінг) і випадковим Carrier Sense Multiple Access with Collision Avoidance (CSMA/CA) доступом. Усі засоби мобільного зв’язку можливо поділити на декілька груп за та-кими признаками, як структура мережі зв’язку, її призначення, функціональні можливості. Отже засоби мобільного зв’язку можливо поділити на п’ять груп: засоби мереж рухомого стільникового зв’язку (МРСЗ), засоби широкосмугової мережі передачі даних (ШМПД), засоби транкінгового зв’язку, засоби мобіль-ного супутникового зв’язку, засоби двостороннього радіозв’язку. Більш детально класифікація засобів мобільного радіозв’язку представлено у [37]. Потрібно визначити частотні і енергетичні характеристики засобів мобі-льного зв’язку з метою визначення їх впливу на бортові радіоелектронні засоби. При роз-гляданні кожної групи мобільних засобів радіозв’язку необхідно визначати рег-ламент використання засобів визначеного стандарту на території України, зону покриття та особливості функціонування. Деякі засоби мобільного радіозв’язку проходять свій еволюційний розвиток, що потребує визначення стандартів ра-діозв’язку, які використовуються на території України.